Get Adobe Flash player

Якщо дитина опинилась в ситуації, що в її сприйнятті (і/чи в реальності) є вкрай небезпечною, близьким дорослим в найближчий час необхідно надати таку допомогу дитині:

1.  Відвести дитину з місця події та створити для неї максимально комфортне і безпечне середовище: зігріти (теплий одяг, ковдра, грілка тощо), дати теплий солодкий чай (якщо можливо, з лимоном), створити тишу, вимкнути яскраве світло. Говорити із дитиною спокійним голосом, запевняючи, що ви поруч,  все гаразд і дитина в безпеці, що «все минулося».

2.  Пояснити дитині, що трапилась дуже неприємна подія. Якщо в дитини є поранення, слід пояснити, що саме трапилось і запевнити в тому, що буде надана необхідна лікарська допомога.  Впевняти, що ви поруч і знаєте, що слід робити в такій ситуації.

3.  Слід просити дитину описати кімнату або інше місце, де вона зараз знаходиться. Запитати, чи вона вже зігрілась, чи теплий чай. Називати дитину по імені, називати інших близьких людей, які є поруч («подивися, тут є твій тато, твоя бабуся, вони поруч, все гаразд»). Намагатися дивитися дитині в очі, тримати за руку або легенько обіймати.  Якщо дитина не опирається, обійняти її та робити «колихальні» рухи (як колишуть малу дитину).

Детальніше: Рекомендації щодо підтримки дитини, яка переживає  посттравматичний стрес

1. Важливо, щоб ви самі могли поговорити з кимось про свої особисті почуття, поділитися ними, одержати підтримку, щоб у свою чергу бути опорою дитині в такій ситуації.

2. Щоб дитина відчула вашу підтримку і відновилася, важливо:

  • Допомогти дитині виразити себе і впоратися з негативними почуттями;
  • убезпечити її, за можливості, від повторного насильства;
  • забезпечити їй захист від глузувань, осуду, ганьби;
  • допомогти їй відновитися, забезпечити спокій у родині

3. Важливо, щоб дитина не «закривала» своїх почуттів у собі, а могла б «вилити» їх, поділитися ними.

Детальніше: Рекомендації щодо дітей, які зазвали насильства

Здається, тільки недавно ваш малюк народився, перший раз посміхнувся, поповз, зробив довгоочікуваний крок... І ось вже настає момент, коли дитина повинна йти в дитячий сад.

Проблема адаптації до умов дошкільного закладу сто­сується дитини будь-якого віку, яка вперше переступає його поріг.

Адаптація це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ДНЗ – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.

Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ

1. Вік дитини. Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому віці дитина поступово виходить за рамки інтересів сімейного кола. Нічого цього ще немає у малечі 1-3,5 років. Адаптаційний період діти переносять важко. Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає у нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем.

Детальніше: Адаптація дитини в дитячому садку

Давайте розберемося, що ж таке пам’ять? Це, насампе­ред, відбиток нашого досвіду. І заснована вона на «трьох китах»: запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні інформації.

Залежно від того, що саме сприймає і відтворює людина, розрізняють чотири основних види пам’яті:

    наочно-образна, що сприяє запам’ятовуванню облич, звуків, квітів, форм предметів і т. ін.;

    словесно-логічна (або словесно-значеннєва), при якій інформація запам’ятовується на слух;

    рухова(моторна) – пам’ять рухів;

    емоційна, при якій запам’ятовуються пережиті почуття, емоції та події.

Детальніше: Розвиток пам'яті дошкільника

Поради батькам, які люблять своїх дітей

(За Н. Є. Чепцовою)

  • Зверніть увагу на себе, на свій світ (внутрішній і зовнішній) і місце дитини в ньому.
  • Готуйте себе до «батьківства». Дитина має бути бажаною і любимою задовго до народження.
  • Дайте можливість дитині бути собою.
  • Виражайте свою любов одне до одного (до своїх близьких, світу) і до дітей.
  • Учіться зберігати й охороняти любов.
  • Цінуйте будь-які досягнення дитини.
  • Будьте терплячі й оптимістичні.
  • Не виховуйте, не відчуваючи любові.

Детальніше: Особливості виховання та навчання обдарованих дітей в сім'ї

Існує декілька видів ліворукості, що принципово різ­няться за своїм походженням. Розрізняють природне, генетичне і спадкове лівшество і ліворукість. Перше означає, що провідну роль у роботі мозку бере на се­бе права півкуля. Лівору­кість же припускає активне використання тимчасово або назавжди лівої руки.

Батьки маленького лівші ставлять питання: переучувати або не потрібно?

Не  слід  перенавчати дитину. «Рукість» не можна змінювати на свій розсуд – будь-яке втручання в роботу моз­ку призводить до непередбачуваних наслідків. Часто у ліворуких дітей, яких  наполегливо  пере­навчали, розвиваються не­вротичні реакції та неврози. Ознаками цих небажаних явищ можуть бути: порушення сну й апе­титу, головні болі, болі в животі, стра­хи, денний і нічний енурез, заїкан­ня, тики, нав’язливі рухи, підвищена збудливість, дратівливість.

Детальніше: Ліворука дитина